Поділля - історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку, Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.

На Поділлі переважав відкритий тип двору з вільною забудовою у двох варіантах, що відрізнялися розміщенням житла:
хата при вулиці або ж розташована у глибині двору (т. зв. "глибокий двір"). У подільській архітектурі широко застосовували поліхромне малювання, підведення, кольорове фарбування стін як житла, так і господарських будівель.

 Хата із с. Луги Чечельницького р-ну Вінницької обл. 1842 р.

В експозиції "Поділля" 8 житлових та 16 господарських будівель, церква з дзвіницею, "шкальня" (шинок), два млини, вітряк.

На в'їзді в село встановлений кам'яний хрест XVIII ст.

Хата-шкальня (шинок) (середина XIX ст.).


Хата з с. Теремці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Вона трикамерна (хата, сіни, хатина), з каменю-плитняку під чотирисхилою стріхою. У споруді діє виставка "Подільське гончарство", де експонуються гончарні вироби з найвідоміших осередків.
Садиба із Придністров'я (хата, комора, стодола, дві кучі, льох, шопа (хлів))

Хата з с. Гарячинці Новоушицького р-ну Хмельницької обл. (кінець XIX ст.).

Планування: хата, сіни, хата. Житло прикрашене традиційним малюванням, на печі й стінах - вазони, віночки. На долівці - мальовані "ґратки", розетки. У правій половині будівлі, де стоїть піч, постійно жила вся сім'я, у лівій - світлиця. На Поділлі було розвинене килимарство. Виготовляли килими з рослинним і геометричним орнаментом.

Ткацтво Поділля

Комора з с. Студениця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (середина XIX ст.). Стіни будівлі зрубні, обмащені глиною, побілені.
Стодола з с. Врублівці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (початок XX ст.). Стіни будівлі каркасні: між дубовими слупами - закидки дубовими дошками.

Куча із с. Лядова Могилів-Подільського р-ну Хмельницької обл. (середина XIX ст.). Куча з с. Гарячинці Новоушицького р-ну Хмельницької обл. (кінець XIX ст.). Обидві будівлі каркасні, закидані дубовими дилями, вкриті соломою.

Льох із с. Студениця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Стіни - з каменю-пісковику, обмащені глиною.
Шопа із с. Слобідка-Івашковецька Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. (кінець XIX ст.). Складається з чотирьох приміщень: каркасні стіни закидані дубовими дилями, стеля - з колотої дошки. Дах - критий соломою.

Садиба з Кам'янеччини (хата, шопа (хлів), курник)

Хата з с. Кадиївці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (1892). Стіни будівлі каркасні, обмащені глиною, помащена синім кольором. Дах високий, чотирисхилий, укритий солом'яними "стріхачами" (уступами). Печі в обох хатах напівкурні, оздоблені кольоровими підводками та витинанками. Меблі початку XX ст. В інтер'єрі багата колекція кераміки із Смотрича.

Хата з с. Яришів Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. Кінець XVIII ст.

Шопа з с. Борсуки Новоушицького р-ну Хмельницької обл.(початок XX ст.). Будівля каркасна, має чотири приміщення: для утримування корови, коней, комору, возовню.

Курник із с. Цибулівка Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (початок XX ст.). Круглий, плетений з лози, помащений глиною, пофарбований синім кольором.

Хата з с. Луги Чечельницького р-ну Вінницької обл. (1842). Зрубне житло з типовим для цього періоду плануванням: хата,сіни, комора. Стіни побілені. Призьба, вікна, долівка підведені червоним. На печі, на стінах помальовані традиційні "букети". Кераміка сіл Киблич та Жерданівка. У коморі стоїть старовинний верстат з лучком, на якому точили веретена та макогони.

Садиба із півдня Поділля (хата, шопа, хлів), комора, саж)

Хата з с. Яришів Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. (кінець XVIII ст.). Будівля з виносом даху на "п'ятнарях" (кронштейнах). Стіни, піч, сволоки оздоблені малюванням.

Шопа з с. Теремці Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (початок XX ст.). Це - давній тип господарської будівлі для утримування худоби, у якій розміщена возовня. У садибі представлені вироби майстрів-каменярів - жорнові камені, точильні бруски, ступи, корита різних розмірів.

Комора із с. Баговиця Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (початок XX ст.). Стіни каркасні, винос даху підтримують "п'ятнарі".
Куча із с. Грушка Кам'янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. (початок XX ст.). Стіни каркасні, обмащені глиною.

Кам'яна огорожа із с. Буша Ямпільського р-ну Вінницької обл. (XVIII ст.). Великі кам'яні плити вертикально вкопані в землю.

Церква з с. Зелене Гусятинського р-ну Тернопільської обл. 1817 р.

Культовий комплекс (церква, дзвіниця).
Церква із с. Зелене Гусятинського р-ну Тернопільської обл. (1817 р.) Трикамерна, одноверха, з ризницею при вівтарі, стіни зрубні, обшиті ґонтом, у нижній частині захищена широким опасанням (у давній українській архітектурі – суцільна крита галерея навколо будівлі). Центральна баня - простий восьмигранний намет без залому, увінчується маківкою. У церкві встановлено п'ятиярусний іконостас.

Дзвіниця з с. Кут-Товсте Гусятинського р-ну Тернопільської обл. (1830). Двох'ярусна, на кам'яному підмурку. Дах чотирисхилий, критий ґонтом.

Садиба з півдня Поділля (хата, комора, шопа (хлів), клуня,криниця)

Хата з с. Пужайкове Балтського р-ну Одеської обл. (середина XIX ст.). Стіни каркасні, помащені глиною, побілені. Дах чотирисхилий, вкритий очеретом. У сінях - маленька піч. Зовні та всередині оздоблена настінним малюванням. Тут демонструється виставка "Ткацтво Поділля".

Комора з с. Пужайкове (початок XX ст.). Стіни каркасні,помащені глиною, побілені. Дах чотирисхилий, вкритий очеретом. Має ґаночок.

Шопа із с. Пужайкове (початок XX ст.). Стіни будівлі каркасні, помащені глиною. Дах чотирисхилий, вкритий очеретом. Має клуню, возовню, два приміщення для худоби.

Клуня з с. Мирони Балтського р-ну Одеської обл. (початок XX ст.). Стіни каркасні, заплетені лозою, помащені червоною глиною, над ворітьми - фігурний виріз стріхи.

Криниця з журавлем із с. Лісничівка Балтського р-ну Одеської обл. (початок XX ст.). Підземна частина викладена з каменю-плитняку. Зверху - шестигранний дубовий зруб.

Хата з с. Луги Чечельницького району Вінницької обл.

Хата гончаря із с. Кришенці Тульчинського р-ну Вінницької обл. (початок XX ст.). Будівля трикамерна: хата, сіни, хата. В одній частині оселі працював гончар, друга - світлиця. Вишукані миски, баньки, макітри, глечики, "близнята" виставлені в інтер'єрі хати.

Водяний млин із с. Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл. (кінець XIX ст.). Кам'яні стіни завтовшки 40-45 см, з місцевого сірого пісковику.

Хата-млин із с. Ломачинці Сокирянського р-ну Чернівецької обл. (початок XX ст.). Млин побудований разом з хатою. У сінях - механізми для млина та сукновальні.

Вітряк із с. Городище Чечельницького р-ну Вінницької обл.(1880). Двоповерховий, стовповий, каркасний, шальований, з ґаночком на другому поверсі.

 

 

Про відділ:

Завідуюча відділом – Зозуля Ніна Олексіївна, працює в Музеї з 1972 року. Із 1976 року завідуюча сектору етнографії відділу «Поділля», із 2008 року – завідуюча відділу «Поділля».
Автор експозиції. Автор восьми тематико-експозиційних планів діючої експозиції. За період роботи внесла вагомий внесок у створення експозиції та її розвиток: Зібрала більше 4 тис. етнографічних експонатів, проведено велику кількість пошукових експедицій та відряджень в усі райони Поділля.
Досліджує тему «Народна культура Поділля. Друга половина 19 початку 20 століття» .
Автор путівників, буклетів, статей з питань народної культури – більше двадцяти.
Автор розділу «Поділля» енциклопедичного видання (Звід пам’яток історії та культури України ч. 2, кн. 1, 2004 р.)
Автор тематичних виставок «Народна культура Поділля», «Кераміка Поділля», «Ткацтво Поділля», «Традиційний народний одяг Поділля».
Автор сценаріїв свят: Водохреще, Івана Купала, Жнива, Андрія.
Активна участь у популяризації музею: радіо та телепередачі.
Науковий співробітник – Богданов Віталій Георгійович. Загальний стаж роботи 14 років. Здійснює науковий нагляд за реставрацією (ремонтом) архітектурних пам’яток експозиції. Підготовляє необхідні креслення та проекту документацію. Займається дослідженням проблем збереження та реставрації архітектурних пам’яток.
Мистецтвознавець відділу – Главацька Людмила Анатоліївна працює в музеї з 1997 року. Розробляє наукову тему «Народна культура Східної Бойківщини та її відображення в інтер’єрі садиби із с.Липовиця Рожнятівського р-н, Івано-Франківської області кінця 19 початку 20 століття».
Видано та знаходяться в друці 6 наукових робіт з питань традиційної культури українців.
Розроблено наступні теми: «Особливості формування інтер’єру хати із східної Бойківщини», «Особливості формування двору та господарських будівель», «Народний одяг східної Бойківщини».
У попередні роки здійснювала загальну організацію фольклорних музейних свят : «День незалежності України», «Молода зміна звітує».
В експедиційному плані досліджує територію Поділля та східної Бойківщини.
Мистецтвознавець відділу – Дубина Руслан Вікторович працює в музеї з 2004 року. В співавторстві з Главацькою Л.А. розробляє наукову тему «Народна культура Східної Бойківщини та її відображення в інтер’єрі садиби із с.Липовиця Рожнятівського р-н, Івано-Франківської області кінця 19 початку 20 століття».
Розроблено такі теми: «Особливості формування інтер’єру курної хати зі східної Бойківщини», «Традиційні ремесла східної Бойківщини».
В експедиційному плані досліджує територію Поділля та східної Бойківщини.
За роки роботи в Музеї неодноразово виїжджав у наукові експедиції у Вінницьку, Хмельницьку, Тернопільську, Львівську, Івано-Франківську області з метою збирання польових матеріалів та етнографічних експонатів.

Поділля – історико-етнографічна область, що займає територію між Південним Бугом та Дністром. За сучасним адміністративно-територіальним поділом це: Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області та північ Одещини.
В Музеї експозиція «Поділля» займає ділянку близько 6 га. На сьогодні тут представлені, в основному, пам’ятки архітектури з південного, південно-західного та східного Поділля. Це – 8 житлових та 16 господарських споруд, культовий комплекс, два водяні млини, вітряк, «шкальня».
Для цих районів характерним є двір з вільно розташованими незв’язаними будівлями і орієнтацією хати чільним фасадом на схід сонця. В конструкції будівель цих районів у другій половині 19 століття переважав каркас з заповненням його деревом та глино-соломою з наступною обмазкою та побілкою. Особливістю подільської народної архітектури є широке застосування в декорі поліхромних розписів, підводок, кольорового пофарбування стін як житла, так і господарських будівель.
Експозиція починається з садиби заможного господаря з Подністров’я (село Гарячинці Новоушицький район Хмельницька область). Крім хати, у дворі знаходяться – комора, «шопа» (хлів), льох, стодола, дві «кучі» (саж). Хата кінця 19 – початку 20 ст. являє собою трикамерне житло (хата + сіни + хата), з розвинутою пластикою даху, вкритого житньою соломою у вигляді уступів («карбами») та галерейкою з двох сторін. Декоративне оформлення представлене традиційним подільським розписом початку 20 ст. – на стінах, на печі та долівці.
Сусіднє дворище – садиба селянина з Могилів-Подільського району Вінницької області. До садиби входять: хата, комора, шопа, саж. Хата кінця 18 століття із села Яришів Могилів-Подільського району типова для цих районів – тридільна в плані, з виносом даху на «п’ятнарях» (кронштейнах).
Каркас господарських будівель підкреслено білою глиною.
На садибі представлені вироби майстра-каменотеса.
Недалеко від вулиці розташоване житло безземельного селянина – «бурдей». Воно являє собою архаїчний тип землянкового житла. Стеля в цій будівлі відсутня, дах виконує функції і стелі, і даху. Це житло – однокамерне, посередині якого розміщена піч. Внутрішнє обладнання дуже убоге: попід стінами – прості лави, декілька полиць, мінімальна кількість посуду.
Далі садиба заможного селянина з Одещини, до складу якої, крім хати, входять комора, шопа, клуня, криниця з журавлем. Всі будівлі каркасної конструкції, «пошиті» очеретом.
Хата кінця 19 століття із села Пужайкове Балтського району у плані тридільна, у сінях – маленька піч, де готували їжу влітку.
Права половина – «чиста» хата, де обладнана виставка «Ткацтво Поділля».
На садибі гончаря з Вінниччини знаходиться хата та саж.
Хата кінця 19 століття у плані тридільна. Стіни каркасні. Дах чотирисхилий, покритий соломою. На рогах «китиці», гребінь високий.
Інтер’єр традиційний. Піч знаходиться у правій половині хати, ліва – чиста.
Село Крищенці – давній гончарний центр, де виготовляли різний глиняний посуд: миски, баньки, збанки, горшки і т. д.
По правий бік вулиці розміщений культовий комплекс – церква із с.Зелене 1817 р. та дзвіниця 1830 р. із села Кут Товсте з Тернопільщини. Характерною особливістю подільської культової архітектури є наявність перехідних конструктивних рис від центральних до західних районів України, що частково виявляється у зрубній конструкції стін, які захищені широким опасанням.
Дзвіниця – каркасної конструкції. Вона являє собою найбільш розповсюджений на Поділлі тип двоярусних дзвіниць.
Проти церкви знаходиться зрубна хата 1842 р. із села Луги Чечельницького району Вінницької області.
Через дорогу розташована громадська споруда 19 століття – «шкальня». В даний час її приміщення використовується для виставок, зокрема, в даний час експонується кераміка Поділля.
Під горою, біля ставка, знаходяться два водяні млини – кінця 19 початку 20 століття із села Ломачинці Сокирнянського району Чернівецької області.
Механізми млинів розміщені в будівлях двох видів. Одна з них – хата-млин, де під одним дахом були і житлове приміщення, і власне млин.
Другий – проста кам’яна споруда з чотирисхилим солом’яним дахом.
Вітряк із с. Городище, Піщанського району Вінницької області. Стовповий, двоповерховий, каркасний, чотирикрилий.
В майбутньому експозиція відділу «Поділля» буде збагачена іншими цінними пам’ятками народної архітектури, які представлятимуть північні райони Поділля.