Середня Наддніпрянщина обіймає Черкащину, лісостепові райони Київщини, південно-східну частину Житомирщини, північ Кіровоградщини та захід Полтавщини.

Хата з с. Таборів. Київщина XVIII ст.

У народному будівництві Наддніпрянщини віддавна розвиваються тисячолітні традиції сошних (стовпових) та зрубних конструкцій, яким сприяло багатство місцевих будівельних матеріалів: дерево мішаних і хвойних лісів, масиви лози й очерету по заплавах річок і водоймищ, багаті поклади глини та солома.

Архітектурно-етнографічний комплекс Музею "Середня Наддніпрянщина" розміщений в типовому наддніпрянському ландшафті з пагорбами й долиною. Тут зібрано пам'ятки традиційної культури початку XVII-XX ст. Невеликий байрак розділяє експозицію на Правобережну і Лівобережну. Експозиція „Середня Наддніпрянщина” розміщена на 10 га у типовому наддніпрянському ландшафті з пагорбами й долиною. Невеликий байрак розділяє її на Лівобережну і Правобережну частини.

Причілок хати Черкаського району Черкаської обл.

Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. Планування двокамерне (хата, сіни) і трикамерне (хата, сіни, комора або хата зі світлицею чи на дві половини через сіни), іноді відгороджували в коморі хатину, або в сінях комірчину.

По низу стін, з чола і причілка, облаштовували призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.

Чотирисхилі дахи на кроквах з розвиненими на причілках піддашками („дармовис”) крили сніпками-парками з житньої соломи. На Правобережжі дахи вивершували високим накладним гребенем „дідухом”, а на рогах вшивали китицями. На Лівобережжі дахи покривали соломою або очеретом з невисоким гребенем, без китиць.

Господарські будівлі: хліви, повітки, клуні будували сошні, стіни робили дощані в закид, заплітали лісою або робили солом’яну загату між двома заплетеними стінами, чи закладали між сохами дилі, дошки, вальки. Комори надвірні ставили зрубні і стовпові (у закидку дилями), у них зберігали харчові продукти, знаряддя праці, родинне майно. У коморах, і хатніх, і надвірних, настеляли дерев’яні підлоги.

Із виробничих будівель відомі вітряки й водяні млини з валюшами для звалювання домотканого сукна, олійниці,кузні, парні для виготовлення колісних ободів до возів.

У центрі села височіли бані сільських церков. За описами Л. Похилевича, на початку та в середині XVIII ст.на Наддніпрянщині будували церкви з кругляків і соснових, дубових, рідше вільхових та осикових брусів.

 

 

 

Комора з с.Сухини Корсунь-Шевченківського районуЛьох із с. Майданівка Звенигородського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтер'єр житла

Народне житло мало універсальне традиційне обладнання: попід стінами – лави, на покуті перед ними – стіл, накритий настольником (скатертиною), з хлібом-сіллю під рушником, біля стола стояла скриня, у бідніших могла стояти лише одна скриня на місці стола.

На стінах і на покуті – образи у рушниках і квітах. Прикрашали стіни народні картини, кілкові рушники, сухі квіти. У кутку при сінешній стіні стояла велика піч. Печі набивали з глини і викладали з цегли-сирцю. На Правобережжі пічний комин виплітали з лози та соломи, підвісним кошем з шиєю, що виводить дим до кагли у сінешній стіні. На Лівобережжі пічний комин викладали з цегли-сирцю прямою стінкою з карнизами і „дзеркалом”. Для спання й відпочинку служили черінь печі, лежанка, за піччю влаштовували піл з дошок, пізніше замість нього з’явилося дерев’яне ліжко. Підлоги в хатах були глиняні й щосуботи, як і припічок печі, їх мастили рудою або червоною глиною з підводками. Влітку на долівку стелили траву, а взимку – солому.

Інтер'єр хати. Троїцьке клечання

Храми Наддніпрянщини

У храмобудівництві Наддніпрянщини у північних районах зберігся архаїчний тип рублених з соснових брусів багатоверхих храмів без заломів, з рубленими шатровими дахами і великими освітленими ліхтарями, вивершеними маківками з кованими хрестами. У південній частині розвинулись традиції дубових зрубних багатоверхих церков з високими багатозаломними банями й рубленими шатровими дахами. Ковані хрести наддніпрянських церков зберігають знаки-символи прадавнього народного світогляду: рогатий півмісяць, квітку, сонця-промені. Дзвіниці були зрубні з шатровим верхом. Дахи культових будівель покривали гонтом, зрідка соломою, пізніше – листовим залізом.

ПРАВОБЕРЕЖНА НАДДНІПРЯНЩИНА

Експозиція відтворює старовинне наддніпрянське село Правобережжя 18 – поч. 20-го століття: житнє поле з вітряками на пагорбі, вулиця з дворядною забудовою, з традиційними садибами й подвір’ями, садками й городами та сільський майдан з церквою і громадськими будівлями.
Відкривають експозицію типові для Наддніпрянщини вітряки: чотирикрилий із с. Сосинівка Пирятинського р-ну Полтавської обл. та шестикрилий із с. Боровиця Чигиринського р-ну Черкаської обл.

Двоповерхові шальовані корпуси з піддашком встановлені на рубленому стільці і повертаються „на вітер” навколо масивного дубового стовпа. Сосинівський вітряк має трисхилий дах, критий бляхою по кривих кроквах - "журавцях", а боровицький критий дошками, з односхилим піддашком. Жорна для помелу встановлені на другому поверсі, а скриня для борошна - на першому.

Садиба з Київщини

Хата з с. Таборів Сквирського р-ну Київської обл. (XIX ст.). Будівля трикамерна: хата, сіни, комора. Стіни рублені з соснових плах з довгими обрубаними сокирою випусками вінців, з високою призьбою, шпаровані й мащені. На одвірку комори вирізані дати: 1833 і 1860. Двері на воротні. У сінях і коморі рублені стіни не мащені. У хаті на поздовжньому митому сволоку вирізьблений великий хрест. На стінах образи під рушниками, великі хрести з васильків, крокусу, ласкавців. Піч, вікна (зовні), призьби прикрашені традиційними мальованими зубцями. Замість стола стоїть мальована скриня, накрита настільним рушником. На жердці - вишиті сорочки, пояси, квітчасті хустки. У хатній коморі - бодня, корзини, мірки, решето, сито тощо. Надвірна рублена комора з с. Хижинці Лисянського р-ну Черкаської обл. (XIX ст.).

Садиба зі Звенигородщини Черкаської обл.

Хата з с. Шевченкове Звенигородського р-ну Черкаської обл. XIX ст. Належала родині Шевченків, у ній жив з кінця 90-их років 19 ст. до 1954 року онук Тарасового брата Микити - Тиміш Петрович Шевченко. За планом трикамерна: хата, сіни, комора. Стіни сошні, між дубовими сохами (шулами),вкопаними в землю, закладені колоті дубові дошки "в заміт". У мащеній і біленій хаті - миті дерев'яні сволоки: поздовжній і поперечний, під вікнами - митий дубовий брус як спинка до лави. На стіні над скринею висить старовинний музичний інструмент - ліра, на столі - святковий килим, на іконах - вишиті рушники. На жердці - шиті лиштвою й вирізуванням сорочки. У миснику виставлені мальовані миски.

Господарські приміщення. Комора з с. Сухини Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. (кінець XIX ст.), льох похідний, господарський двір, повітка для худоби, повітка для худоби з возівнею та конюшнею, ятка.

 

Хата з с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської обл. з клечальними берізкамиГромадський центр села

Управа з с. Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл. Будівля відтворює типову сільську управу XIX ст. з сошними стінами й трикамерним плануванням. Ліва половина - приміщення для старости й писаря, права - для сільського сходу. У сінях відгороджена "холодна" для попереднього утримання порушників порядку.

Колодязь із журавлем (кінець XIX - початок XX ст.).

Церковно-парафіяльна школа з с. Лоташеве Тальнівського р-ну Черкаської обл. (80-і роки XIX ст.). Однокласна з трирічним навчанням. Стіни сошні, мащені й білені, на кам'яному підмурівку, з двома ґанками. Вікна великі. В одній половині невеликі сіни, класна кімната й учительська, у другій - помешкання вчителя (кухня-їдальня та спальня-кабінет) з додатковим окремим виходом назовні. У помешканні вчителя - портрет Т. Шевченка і народний інструмент - бандура.

При дорозі стоїть шинок із с. Бабанка Уманського р-ну Черкаської обл. (кінець XIX ст.).У правій половині – хата шинкаря, у лівій – власне шинок, у сінях відгороджена комірка з погребом, з відкритим вікном до зали шинку.

Церква св. Параскеви з с. Зарубинці Монастирищенського р-ну Черкаської обл. Пам'ятка дерев'яної монументальної архітектури 1742 p., три багатозаломні бані зведені з дубового брусся, з різьбленими карнизами, одвірками і кованими хрестами. Карнизи, одвірки, вікна, скоби прикрашені традиційним різьбленням. Іконостас 18 ст. шестиярусний, вивершений мальованим розп’яттям. Оздоблений пишним різьбленням з барочним іконописом і позолотою. Зберігся фрагментами, перебуває в стані реставрації.

Садиби з Уманщини

Хата з с. Рижавка (XVIII ст.). Старовинний тип житла на дві хати через сіни. Будівля рублена із дубових кругляків з випусками. Зруби шпаровані й білені, з традиційним підведенням та настінним малюванням червоною глиною та сажею. Печі глинобитні без лежанок, на комині ліплений хрест. В орнаментальному тканні цього краю сірі нитки основи традиційно замінювали синіми або фіолетовими, надаючи рушникам і скатеркам особливої декоративності. Експонуються знаряддя обробки волокон, виготовлення прядива.

Хата з с. Старі Бабани (кінець XIX ст.), трикамерна з ванькіром, з традиційним настінним малюванням. Планування: дві половини через сіни, у правій відділена хатина – ванькір. Відтворене настінне малювання зовні і всередині хати: червоні й чорні підводки з клинцями на челюстях печі та напільній стіні (зовні), хмелики на слижах, пташки, вазони на стінах, вінок на стелі. У хаті традиційні меблі, домоткані рушники. На столі – весільна атрибутика: заквітчане гільце, коровай „вбраний”, шишки, голуби, борона, одяг молодих. Надвірна комора з с. Молодецьке.

При дорозі дерев'яний "рясний" хрест (кін. 19 - поч. 20 ст.).

В експозиції також представлені: хата з с. Неморож Звенигородського р-ну Черкаської обл.; дві садиби з Черкащини: хата з с. Яснозір'я Черкаського р-ну (кінець XIX ст.), погріб-омшаник, саж для відгодівлі свиней, хлів-свининець і повітка; хата з с. Яснозір'я (1907), комора, криниця, повітка-воловня, хліви з повітками, погрібник з погребом; садиба з Правобережної Черкащини: хата з с. Хрещатик Черкаського р-ну (кінець XVIII ст.), трикамерна, рублена з соснових плах, з піддашками на причілках,надвірна комора, повітка для худоби; садиба священика: хата з с. Мизинівка Звенигородськогор-ну Черкаської обл. (початок XX ст.), надвірна комора, саж, хлів.

Хата з с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл.  Інтер'єр хати із с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. Кін. ХIX ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хата 19 ст. с. Неморож Звенигородського р-ну Черкаської обл. (реконструкція). Дводільна: хата, сіни. Стіни сошні: зашиті сніпками очерету, ув’язаними перевеслами до поперечних жердок, обмащені рудою глиною й побілені. Призьба, віконні шибки підведені червоною глиною. Відкрите горище використовується як господарське приміщення для зберігання різного начиння.

Хата 19 ст., с. Таборів Сквирського р-ну, Київської обл. Тридільна: хата, сіни, комора. На одвірку комори вирізані дати(1833). Двері на воротні. На поздовжньому митому сволоку вирізьблений великий хрест. На стінах образи під рушниками, великі хрести з васильків, крокусу, ласкавців. Піч, вікна (зовні) і призьби прикрашені мальованими зубцями. Замість стола стоїть мальована скриня.

Хата кін. 19 ст. с. Яснозір’я Черкаського р-ну. На дві половини через сіни, ліва частина переділена на комірчину і хатину, обладнану на майстерню. Середину власне хати займає ткацький верстат, на якому ткали взимку полотно, рядна, скатертини з конопляного та лляного прядива.

Хата 1907 р. с. Яснозір’я Черкаського р-ну. Рублена із соснових пиляних брусів, з короткими випусками вінців. За планом тридільна: хата – сіни – світлиця. У лівій меншій хаті – традиційний щоденний побут селянської родини, світлиця, прибрана по-святковому.

Хата кін. 18 ст. с. Хрещатик Черкаського р-ну. Рублена з масивних соснових плах та брусів, з довгими випусками вінців. Тридільна: хата, сіни, комора. У хаті на покуті образи і рушники, шиті „біллю” і мережками. У сінях експонуються рибальські знаряддя й снасті: ятері, верші, сітка. У коморі настелена підлога, представлені великі й малі солом’яники, дерев’яні мірки, довбанки для сипучих продуктів. На жердці висить зимовий одяг.

Хата поч. 20 ст. с. Мизинівка Звенигородського р-ну Черкаської обл. Будівля на дві половини через сіни, з ганком на стовпцях. Стіни сошні, "в заміт” дилями через вальки, мащені й білені. Дах на кроквах, укритий пофарбованим листовим залізом. Великі вікна з віконницями. Відтворений інтер’єр спальні й вітальні старосвітського священика.

Хата с. Рижавка Уманського р-ну Черкаської обл., 18 ст. Старовинний тип житла на дві хати через сіни. Будівля рублена з дубових кругляків з довгими випусками вінців. Зруби шпаровані й білені, з традиційними підводками та настінним малюванням червоною глиною і сажею – хмелики, квіти, пташки, вінки.

ЛІВОБЕРЕЖНА НАДДНІПРЯНЩИНА

В експозиції показано розміщення кутків села, церковної садиби, гамазею та вітряка в полі.

Церква св. архістратига Михаїла з с. Дорогинка Фастівського р-ну Київської обл. (XVII—XVIII ст.). Рублена з соснових брусів, трибанна, триверха, середній зруб більший і вищий, зруб вівтаря шестигранний. Бані перекриті рубленими шатрами з ліхтарями, вивершеними маківками з кованими рівнораменними хрестами. Дахи вкриті ґонтом. Високі стіни з високо розміщеними вікнами, відсутність заломів пов'язані з давніми добароковими будівельними традиціями. Стіни шальовані сторчовими дошками. Іконостас багатоярусний.

Царські врата, рами, колони різьблені лозою й квітами, укриті позолотою й сріблом. Нижній ряд XVII ст., у його іконах помітні яскраві традиції українського народного малярства в орнаментуванні одягу, зображенні ликів. Ікони середнього ярусу мають виразні ознаки українського барочного живопису XVIII ст. На стінах - ікони XVII-XIX ст. у традиційних рушниках з шитими й тканими орнаментами. З 1990 р. у церкві відбувається богослужіння православного обряду українською мовою.

Хата із с. Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл. Інтер'єр хати в с. Яснозір'я Черкаського р-ну Черкаської обл. Світлиця

 

 

 

 

 

 

 

 

Садиба з Переяславщини

Хата з с. Мала Каратуль Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. (кінець XIX ст.). Типове житло на дві хати через сіни. Стіни рублені з тесаних соснових плах, шпаровані, мащені й білені. Навколо нижніх вінців кругом хати - висока глинобитна призьба з червоним підведенням. Дах чотирисхилий, на кроквах, укритий сніпками житньої соломи, з двома високими верхами-коминами. У свята в хаті було багато рушників, густзатканих червоними орнаментами. Вішали рушники над іконами, над вікнами, дзеркалом, на кілочках по стінах. На Переяславщині було розвинене килимарство, на столах застеляли килими. Сорочки з домотканого полотна, шили лиштвою й вирізуванням. На садибі надвірна комора з с. Мала Каратуль. (кінець XIX - початок XX ст.), саж ( для відгодівлі свиней), хлів-повітка.

Окремо від садиб стоїть громадська комора для запасів зерна - гамазей із с. Рудницьке Баришівського р-ну Київської обл. (кінець XIX ст.). Стіни рублені із тесаних плах, на високих дубових стоянах, з дверима на обох причілках.

Садиба з Баришівського р-ну Київської обл.

Хата з с. Бзів Баришівського р-ну Київської обл. (кінець XIX ст.). З трикамерним плануванням: хата, сіни, комора. Стіни рублені з тесаних соснових плах, з короткими випусками вінців, шпаровані й білені, зруб сіней і комори відкритий. Поздовжній масивний митий сволок з вирізьбленим хрестом. Хата святково прибрана іконами: один ряд на причілковій стіні, другий - над застільним вікном чільної стіни. На іконах, над вікнами - довгі червоні рушники, що сходяться на покуті, за давньою традицією, без покутньої ікони. Освітлюється великими вікнами на шість шибок. На подвір'ї саж, хлів-повітка.

Хата з с. Дударків Бориспільського р-ну Київської обл.(1883 p.), двокамерна, рублена, вбрана "красними" рушниками. Дата вирізана на сволоку. Планування дводільне: хата, сіни. Рублена з соснових плах. На призьбі і на долівці (у хаті) відтворено підводку з зубцями. У хаті – два покутя. На свято вішали червоні домоткані і куповані „кролевецькі” рушники на іконах, на кілочках по стінах, над вікнами і на сволоку.

Хата з с. Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл.(кінець XIX ст.) - тридільна: хата, сіни, комора. Стіни хати на дубових сохах викладені глиняними вальками. Навколо вікон відтворене настінне малювання хмеликів і чорних крапок. Хатня комора і сіни рублені з соснових брусів. Надвірна комора з с. Клепачі Лубенського р-ну Полтавської обл. (кінець XIX - початок XX ст.).

Вітряк з с. Кононівка Лубенського р-ну Полтавської обл. (1920-і роки) чотирисхилий, одноповерховий, стовповий. Дах трисхилий, критий дошками. Жорна розміщені на помості, на підлозі – скриня для борошна і ступа на два товкачі.