З 29 квітня по 2 травня 2017 року в Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові проходив весняний ярмарок народного мистецтва. Побувавши на святі,ділюся враженнями та фотоматеріалами.

Це традиційне весняне свято,що проходить в музеї під відкритим небом щороку і збирає біля двох сотень народних майстрів та в десятки разів більше прихильників їх творчості. Художня рада музею дає дозвіл кожному майстру особисто на участь в ярмарку,уважно вивчаючи самобутність,якість та оригінальність технік народних майстрів. Мабуть,тому з року в рік не втрачається автентичність народного мистецтва і серед майстрів-новачків,яких стає все більше. Побувавши тут раз ,багато хто розуміє ,що повернеться сюди і наступного року,тому перший день ярмарки – як такий собі день зустрічі давніх друзів та день нових знайомств.


Ярмарок розпочався після 10 ранку,прийшовши трішки раніше,я застала останні приготування – майстри,які приїхали до нас здалеку, ще лише шукали підходящої місцини для себе,а ранні гості вже гуляли музеєм,від експозиції до експозиції,від світлини до світлини,насолоджуючись теплим весняним ранком та налаштовуючись на хвилю українського фольклору,адже сьогодні їм випаде нагода повністю зануритись в минуле свого народу в реальному часі.


Прямуючи до «Співочого поля» - безпосереднє місце проведення ярмарку – по дорозі зустрічаю поодиноких майстрів,які ,мабуть, не полюбляють шум багатолюдного ярмарку і зупинились відразу обабіч сільської дороги,та біля них уже юрмляться люди. Наприклад,Вадим Суліковський – народний майстер різьбяр,сьогодні привіз із собою дерев’яні іграшки-калатала,зізнаюся такі забави і дорослого не залишать байдужим. Кожна його іграшка-калатало має свою тональність та ще й розписані дуже красивим оригінальним малюнком. А я прямую далі та мене знову щось відволікає – це з самого ранку на все Співоче поле вітер розніс запахи з української кухні ,прилавки вже повні найрізноманітніших народних смаколиків та я вирішила спочатку оглянути весь ярмарок.
Відразу погляд падає на неймовірні українські вишивки заслуженої народної вишивальниці Галини Ушеренко . Ось уже 30 років поспіль вона привозить свої роботи на наш весняний ярмарок. Каже ,що для неї кожен рік ці кілька днів як свято,тому приїжджати сюди для неї вже традиція,незважаючи на те,що виставки її приватних колекцій мають популярність навіть у Англії. Сама Галина Михайлівна про свою творчість відзивається: « З трьох років в руках голочка,а в сім – уже визнана вишивальниця..».


Далі знайомлюся з нашим гостями з-за кордону. На наш ярмарок білоруси приїхали вперше ,але вони вже зачаровані Україною. Алла Смолякова розповідає: «Коли ми вирушали в дорогу в нас в Могильові було лише 5 тепла,а на Україні погода нас зустріла неочікувано тепло та сонячно. Ми приїхали трішки раніше до початку ярмарку (ще вчора) і зупинилися місцевих ,- показує в бік села Пирогів,- нас зустріли дуже привітно, ми відразу відчули українську щирість ,коли за для нас влаштували справжню святкову вечерю». Наші закордонні гості позитивно налаштовані на спілкування з українцями та залюбки показують та розповідають про привезені з собою роботи.
А ярмарок уже набрав обертів,настільки своєрідні та колоритні майстри та їхні вироби,що дійсно,здається, наче тут зібралась вся Україна. Розмаїття кераміки,глиняного посуду,дерев’яних виробів, жіночих прикрас,тканого та вишитого одягу затамовує подих. Насправді,хочеться приміряти кожну вишиванку і всі яскраві прикраси,здається ,що саме того солом’яного капелюха тобі хотілося завжди. І,звісно, як не привезти мамі справжній глиняний глечик,з мальовничими квітами. Тут кожен відчує багатогранність українського мистецтва та обов’язково знайде щось особливе для себе.


О другій годині розпочався концерт, де і майстрів ,і наших гостей чарував душевною піснею та веселою забавою ансамбль української пісні «Калинове намисто»,молодий фольклорний колектив «Королівни» та навіть маленькі талановиті вихованці народного фольклорного ансамблю «Первоцвіт».


Перший день добігав свого кінця,але ніхто не відчував великої втоми. Повсюди ще бігала грайлива дітлашня,а дорослі гомоніли між собою,ділячись враженнями та планами на вечір. Наші гості поверталися додому неохоче,але з масою позитивних вражень. Перший день став доволі насиченим і яскравим,та це лише був початок ,адже ярмарок тривав ще три дні в такій ж атмосфері. Маю надію ,що і наступного року Національний музей народної архітектури та побуту України зустріне народних майстрів та поціновувачів української культури настільки ж тепло та привітно.


Анастасія Гаврушко