Назаренко Людимила Станіславівна

Вагомий внесок у загальну справу збереження культурно-історичної спадщини зробили працівники Відділу фондів Національного музею народної архітектури та побуту України. Фондова збірка експонатів нашого  Музею має 48-річну історію і нараховує понад 70 тисяч експонатів. Музейна колекція створювалась, в основному, з придбань наукових працівників, зроблених ними під час пошукових експедицій, які охоплювали всі етнографічні регіони України. Одним із джерел поповнення колекцій були подарунки окремих осіб: мешканців Києва, міст і сіл всієї України. Значне місце у колекції експонатів займають роботи сучасних народних майстрів, придбані музеєм на діючих виставках та музейних святах.


Основні збирачі - наукові працівники відділів, які стояли у витоків створення музею та на протязі 40 років його існування
продовжують свою нелегку невпинну працю поповнення запасників музею найкращими зразками народної культури. Основними напрямками роботи відділу фондів, як і всього музею, є забезпечення збереження та здійснення суворого обліку музейних цінностей, розкриття їхнього історичного та художнього значення, створення умов для широкого використання їх у науково-просвітницькій роботі.

Історія формування та існування Відділу фондів тісно пов'язана з історією створення та функціонування всього музею.

Свою діяльність він почав у серпні 1969 року. З 1969 по 2017рр. відділ фондів очолювали: Бандуренко Г., Дружиніна А., Ковгар Б., Резунова Л, Єфименко В., Князюк Г., Чудна М., Назаренко Л.С., Русінова Т.В.. У роботі відділу брали участь: Горбач Г., Бондаренко Т., Харченко Н., Бойченко В., Шафранська Г., Попова Л., Прохацький С, Коваль Н., Білик Л., Боженко Л., Мамалиґа Н., Бурковська Л.В. — більшість з них працює і до теперішнього часу.


Перші експонати надійшли до колекції музею з експедиції по Чернігівській області в жовтні 1969 р. Це були предмети жіночого та чоловічого одягу, побутові тканини, ікони та дерев'яні предмети побутово-господарчого призначення. Найбільшу кількість експедицій було проведено в 70-80-х рр., обстежено значну територію в усіх етнографічних регіонах України, привезено велику кількість унікальних за своїм походженням та культурним значенням експонатів. За роки існування музею було обстежено райони Полісся, Полтавщини та Слобожанщини, Карпат, Середньої Наддніпрянщини та Півдня України, Поділля. Кожен етнографічний регіон надавав можливість придбання для музею унікальних експонатів, які широко популяризуються в експозиції Музею.

На початку укомплектації музейної колекції (з 1969 р.) були експедиції, із яких вчені привозили понад 300 експонатів. У межах відділу працює 14 фондовиків, створено підрозділи: "Кераміка та скло", "Тканина та одяг", "Дерево та метал", "Живопис". Працівники кожного підрозділу займаються обслуговуванням певної групи експонатів, створюючи умови для найкращого збереження цих скарбів.

Відділ фондів бере активну участь у створенні й проведенні різноманітних виставок як у Музеї, так і поза його межами, складає на матеріалах фондової збірки наукові каталоги, надає консультації іншим музеям, проводить екскурсії для музейних фахівців. Колекція музею постійно поповнювалась експонатами з усіх регіонів України. Завдяки цілеспрямованим пошукам науковців музею - Орел Л.Г., Верговського С.В., Вовченко П.Т., Свириди Р.О., Несен І.І., Бойченко В.Ф., Пономар Л.О. та ін.  - багато експонатів було перевезено з районів архаїчного Полісся. Фондову збірку музею прикрашають старовинні землеробські знаряддя праці та різноманітні приладдя кустарного виробництва: пристрій для валяння сукна, соломорізка з кінним приводом, дігтярня, вітряки. Науковцями відділу "Полісся" були обстежені всі осередки ткацького та гончарного промислів, про що свідчить значна кількість експонатів, що зберігаються у фондах музею. Велику увагу відвідувачів музею привертає так звана "димлена" - рокитнянська кераміка (гончарні вироби з с. Кульчин та з с. Олешня) і "серпанковий" одяг з Коростенщини, колекція рушників з с. Нова Басань. та килими з  с. Бехи. Фондова колекція поповнювалась у 70-х рр. зібранням унікального "ічнянського" кахелю, привезеного з с. Рожнівка та с. Гужівка Чернігівської обл. Багато експонатів було перевезено з районів Полісся, які тепер не підлягають обстеженню - це райони Чорнобильської зони. Експонати, привезені з цих районів Полісся, щорічно експонуються на виставках, присвячених подіям Чорнобиля. Перлиною поліської колекції можна вважати збірку храмових ікон XVII ст. з Волині.

 

Роботами відомої художниці Марії Приймаченко комплектувався фонд розписів в збірці музею. Так само зберігаються в Музеї і роботи її учнів (студія Приймаченко). Із пошукових експедицій Поліссям було перевезено значну кількість музичних інструментів: ліри, скрипки, вівчарські ріжки з берести,бандури.
Значну частину фондової колекції сформовано з експонатів, привезених з Полтавщини та Слобожанщини. Початок укомплектування колекції з цього етнографічного регіону поклали науковці Щербань С.О., Лук'янчук Б.Д., Зяблюк Н.С., Брунько М.П., Вовченко П.Т., Доля О.Л., Гайова Є.В. Цей куточок України дав музею яскраву колекцію полтавських сорочок, рушників, що є унікальною за кількістю орнаментів. Науковці відділу протягом своїх експедицій обстежили відомі осередки гончарних промислів Полтавщини та Слобожанщини. Фонди музею зберігають найкращі зразки гончарства з сіл Опішня, Хомутця, Комишні, Устивиці, Постав-Муки - це предмети побутового вжитку: миски, горщики, баньки, куманці, барильця, носатки і ін. У фондах музею  представлена опішнянська іграшка (роботами відомої майстрині Олександри Селюченко). Зберігаються в музеї і роботи інших відомих майстрів цього осередку - Білик І., Пошивайло М.Т, Китриш М.

Крім ужиткового посуду та дитячої іграшки, колекція музейної кераміки представлена також кахляними виробами, в експозиції музею є дві кахляні печі - в хаті з с. Бобрівник Зіньковського та с. Лелюхівки Новосанжарського р-ну. У 1996 р. привезена старшим науковим відділу Долею О.Л. привезена цікава колекція полив'яних розписних кахель з с.м.т. Котельва Полтавської обл.

Заслуговує на увагу колекція народних картинок з Миргородщини та Новосанжарського р-ну (близько 30 одиниць), серед яких можна виділити поширені сюжети, такі як: "Пелікан", "Козак Мамай". На території музею, в інтер'єрах експозиції "Полтавщина та Слобожанщина" експонуються рідкісні за сюжетом розписні скрині, а саме: скриня з "Мамаєм" та скриня, датована 1783 роком. В запасниках музею зберігається ціла колекція мальованих скринь з цього регіону.

Різьблення по дереву Полтавщини та Слобожанщини в фондах Музею представлене колекцією "пряничних" дощечок, а розвиток цього промислу продовжує у своїх роботах відомий народний майстер із Полтавщини Зацеркляний М.Т., витвори якого зберігаються в фондах Музею та є окрасою багатьох виставок. В експозиції с. Шишаки Полтавської обл. знаходяться цікаві експонати: це верстат для плетіння рогожки, а також готові вироби з рогози. На початку 70-80-х рр. інтенсивно формувалася колекція експонатів з Поділля. Активну участь у збирацькій роботі брали наукові працівники Ткаченко В.Я., Зозуля Н.О, Баранько С.Г., Шамека К.І., Катаєва О., Перунова О., Главацька Л.А., Дубина Р.В.

За ці роки в фонди Музею надійшло чимало експонатів з обстежених районів цієї етнографічної зони. Велику увагу приділяли науковці підбору одягу повними комплексами. Зразки повних жіночих костюмів з Поділля неодноразово були окрасою виставок, які організовувалися Музеєм. Поповнювалася колекція експонатів Поділля також і предметами оздоблення інтер'єрів: рушниками, скатертинами, підвіконниками, килимами тощо.

 

 

Багате на народні таланти Поділля подарувало Музею колекцію зразків настінних розписів автора Кондратюк А.М., витинанки Руденко М.А., роботи самодіяльного художника Коваля І.Д. Колекція подільських писанок займає почесне місце в загальній колекції цієї групи експонатів. Побутова кераміка з різних гончарських осередків Поділля представлена в фондах Музею такими майстрами як Пиріжок О.Я. Ганжа О.Д., Герасименко Я.

На території Музею створена постійно діюча виставка кераміки з відомих осередків гончарства на Поділлі. Наполеглива робота по комплектуванню загальної колекції етнографічних експонатів велася в відділі "Середня Наддніпрянщина". Початок цій роботі поклали науковці музею Гура Л.П., Романов В., Мусатова І.С., Єдина Н., Сидоренко Р.О., Янченко С, Добровольська Н., Чернуха А. та Симоненко Л.

У запасниках музею зберігається велика колекція ужиткового посуду з різних гончарських осередків Середньої Наддніпрянщина: с. Гнилець, с. Дибинці, с. Паланочка, с. Громи, м. Васильків і т.д. Серед відомих майстрів, роботи яких зберігаються в Музеї, можуть бути назваеі: Герасименко М.Л., Сухий І.С., Косяченко Д., Масюк В., Падалка Я., Торба М., Денисенко І.І. Може пишатися Музей також цікавою колекцією іграшок-свистунців майстрині  Попової Є.А. з с. Громи Черкаської обл. та колекціями таких майстрів фігурної пластики як Олексієнко Ф.І. (дрібна пластика); фантастичні звірі Галушко М.С., скульптурні композиції Борозенця В.Т. та Богача Є.М.

Багато творів виконано на теми фольклору, української музичної та літературної класики відомим керамістом Печорним Р.П., твори якого теж прикрашають збірку Музею. В інтер'єрах Середньої Наддніпрянщини на території Музею експонуються різьблені ярма, рублі, мисники з кониками, мальовані скрині.

Із різних районів цього регіону привезена значна кількість ікон, народних картинок. У колекцію розписів Музею увійшли роботи таких відомих майстрів як Гуменюк С. та Гуменюк І., Буряк М.П., Муха М.К., Лисенко Я, Саєнко О.

У 70-90 -і рр. була проведена також значна наукова, пошукова та збирацька робота працівниками відділу "Карпати".
Формувалась колекція відділу завдяки пошуковим експедиціям, проведеним: Михайленко Т.І., Смолінським С.П., Кобальчинською Р.Р., Шмельовим В.Г., Гайовою Є.В., Громовою 0.У., Ценцевусом В., Меліховою В., Дешко М.П.,Силуяновою О.

Найбільше експонатів для колекції музею дала Гуцульщина. Чимало було привезено з Яворівщини, обстежено райони Буковини, Бойківщини, Лемківщини. Привертає увагу колекція одягу, зібраного з цього регіону: сорочки, кептарі, гуні, уйоші, запаски, головні убори, весільний одяг, взуття, прикраси тощо. Чимало привезено декоративно-побутової тканини: утиральники, верета, ліжники і т.д. У фондах зберігаються вироби сучасних майстринь ткацва та вишивки: Кульчицької С.В., Федорчак-Ткачової М.В., Василашук Г.В. Фондова колекція в ті роки була укомплектована значною кількістю жіночих прикрас: "салби" (прикраси з монет), пацьорки, коралі, прикраси з бісеру ("силянки", "реци", "драбинки"). Потрібно виділити і колекцію виробів зі шкіри: тобівки, череси, постоли.

Яскравим явищем українського народного мистецтва є кераміка Косова і Піспгая. Фонди Музею зберігають кращі зразки гончарства з цих осередків Гуцульщини, а саме роботи таких відомих майстрів: Бахматюк О., Баранюк, Кошак П., Цвілик П., Вербівська Н., Волощук М. Ще в 70 рр. XX ст. зазначали те, що "косівські майстри впродовж XIX ст. створили понад 400 кахляних печей, кілька з яких ще можна побачити в довколишніх селах". Фонди музею зберігають кахляні печі Баранюка І., Бахматюка О., Кошака П. та піч невідомого майстра, придбану в Крамаря Д. та описану в своїх наукових дослідженнях Лашуком Ю.

Велику цінність являє собою і зібрання карпатських ікон, особливо ікон на склі, яка нараховує близько 90 одиниць. Серед експонатів, привезених з карпатського регіону, слід виділити прекрасні вироби з дерева - це різьблені скрині та високохудожні вироби домашнього вжитку, прикрашені випалюванням, інкрустацією (настінні тарілі, "гелети", кухлі, цеберки та ін.).

У фондах Музею зберігаються роботи відомих карпатських різьбярів: Шкрібляка Ю. та Карпанюка І. Науковці відділу велику увагу приділяли комплектуванню музейної колекції музичних інструментів, до фондів надійшли унікальні зразки трембіт, цимбал, скрипок, сопілок і т.д. За роки існування музею відділом "Карпати" була сформована і колекція розписів, витинанок, писанок. Музей зберігає розписи Хоми П.П., розписи на склі Сколоздри У.

Дослідження культурної спадщини минулого проводилися науковцями і на Півдні України. Із численних експедицій районами півдня була привезена значна кількість експонатів, незважаючи на те, що саме в цьому районі, з різних об'єктивних причин, збереглося їх не так багато порівняно з іншими куточками України.

Формували колекцію цього регіону такі працівники як Мусатова І.С., Теравська Л.Г., Єдина Н., Лошак П., Узун А., Максим В. В експедиціях по селах Півдня України були знайдені та перевезені до Музею кращі зразки мальованих скринь, мисників, ліжок, диванів. Ці експонати прикрашають інтер'єр хати з села Старокозаче Одеської області. Зібрано унікальну за своєю кількістю та різноманітністю колекцію виробів зі скла (лампадки, гасові лампи, посуд). У цьому небагатому на експонати краї були знайдені та передано до фондів Музею ікони, предмети жіночого та чоловічого одягу, побутова тканина, жіночі прикраси. З областей південного регіону було привезено до музею багато зразків ужиткового посуду кін. XIX - поч. XX ст. (миски, горщики, кухлі, "ушаки").

Фонди музею зберігають роботи сучасних майстрів півдня України. Це роботи відомого майстра-кераміста Чернеги А. з м. Дніпропетровськ - оздоблені рельєфом кухлики, глечики, вази, неполив'яні, насиченого кольору глини. Привертають увагу роботи майстра з с. Завадівка Одеської області Наушенко Д.С. Його роботи - це, в основному, неполив'яний ужитковий посуд, загалом поважна колекція робіт, неодноразово представлена на діючих виставках, що організувалися Музеєм. Скульптурна кераміка з Півдня України представлена у фондах роботами майстра з м. Ялти Вакуленко. Окремо слід виділити колекцію "петриківських" розписів, яка нараховує близько 560 одиниць.

Формуванню цієї колекції приділялась особлива увага науковцями відділу. Завдяки численним експедиціям до колекції увійшли роботи таких відомих майстрів розпису як: Ланко Ф.С., Гречанінова Ф.Г., Ісаєва-Шаповал Г.К., Павленко П.Л., Пруднікова Г.Я., Клюка Є.Я, Шишацька М.П.

Окремо необхідно виділити колекцію музичних інструментів (більше 600 одиниць), якою володіє Музей. Великий внесок до укомплектування цієї колекції зробив Шрамко І.К., а далі вона поповнювалась за рахунок надходжень із наукового відділу. Ця колекція представляє збірку музичних інструментів з усіх етнографічних регіонів України. Неодноразово експонувалася вони на виставках як у музеї, так і поза його межами.

Підсумовуючи роботу, проведену науковцями Музею за всі роки його існування, можна впевнено сказати, що зібрана Музеєм класична спадщина народної культури та побуту є і буде надалі невичерпним джерелом для творчості майстрів сучасного та майбутнього періодів.

Колекція музею завжди привертала до себе увагу науковців, на її матеріалах буде написано багато наукових праць та досліджень. Музейний фонд Музею і надалі буде поповнюватися найкращими зразками народної творчості та займатиме своє почесне місце у загальному зібранні української культури. Джерело народної культури було і буде невичерпним, тому в перспективі для музею попереду ще багато і багато роботи щодо вивчення та систематизації народної творчості.