Весняний цикл традиційних свят українців розпочинає Масниця. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів. У народі Масниця має такі назви: Масляна, Сирниця, Сиропусний тиждень, Колодій, Туриця, Бабський тиждень. Це останній тиждень перед  Великим Постом. В ці дні їли переважно молочні страви: вареники з сиром, гречані млинці, присмачені маслом або сметаною.
 
Одним з найпоширеніших звичаїв на Масницю був звичай «справляти колодку». Колодій – це давнє божество – символ родючості та шлюбу. З часом, жінки у понеділок, стали збиралися в корчмі колодкувати. Ой колодка, яка ж ти солодка, цілий рочок тебе ждали, щоб на тебе погуляли

Празникували цілий тиждень, бо у понеділок колодка народилася, у вівторок – хрестилася, у середу – женилася, у четвер колодка Масниця. Колодійпомирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу оплакують. Увесь тиждень заміжні жінки ходили по селу і як кару в’язали «колодки» матерям до ніг, які «не пошлюбили» своїх дітей до Дмитра. Все це робилося з жартами, сміхом, відкупом та співами. Весь цей тиждень жінки мало працювали по господарству, а всі чоловіки мали беззаперечно виконувати забаганки своїх жінокДівчата прив’язували колодку парубкам до лівої руки примовляли: «Я на тебе, Колодію, маю ще надію!». Щоб позбутися колодки хлопці платили викуп грішми або дарунками. Разом з колодкою дівчина до петлиці чіпляли стрічку, даючи йому знак, що він їй не байдужий. З часом колодку замінили гарно вишиті хусточки, яку дівчата прикріпляли хлопцеві на грудях.

В цей день молодь жартома чіпляла маленькі колодочки на шию старим парубкам, щоб вони скоріше женилися. А перебірливій дівці, що вже була на порі і все ще перебирала парубками, дівчата чіпляли велику колодку до клямки вхідних дверей знадвору, соромлячи її, що вона досі не одружена. Так завершувалося святкування Колодки.

У п’ятницю – частунок тещі. Зяті урочисто возили тещ до себе в гості і пригощали аби добрі були «щоб її горло не пересихало», тобто щоб не була сварлива.

На Масницю в селах України майже кожного вечора збиралися вечорниці.

       Святковий тиждень завершувався днем Прощення або Пущення, коли односельці ходили в гості один до одного, пригощалися і просили вибачення за заподіяні раніше кривди.