Лист запорожців турецькому султанові - це найвідоміша письмова пам'ятка історії Запорозької Січі.

Лист запорожців турецькому султанові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надзвичайно цікавий пізнавальний фільм, присвячений історії українського козацтва (скопіюйте посилання в рядок браузера):

 

 

Лист, який козаки пишуть на картині, - це відповідь Запорозьких козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV добровільно й без супротиву здатися, він написаний у 1676 році та був перекладений різними європейськими мовами. Німецький варіант цього листа активно поширювався австрійським командуванням серед власних військ під час битви за Відень у 1683 році.

Запорозькі Козаки Турецькому Султанові!

Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люципера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голою сракою їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось – землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас – поцілуй у голу сраку кожного з нас.

Цікаві факти

* 26 липня 1878 р. під враженням “Листування” І. Рєпін зробив олівцем перший ескіз цієї картини. Із того часу тема зайняла в його творчих планах та пошуках одне з центральних місць. Як митець, він усе глибше проникав у сутність історичних подій ХVІІ століття в Україні та в зміст листа запорожців. Завершена картина була в 1891 році.

* Існує два варіанти твору: перший був написаний у 1891 році й зараз зберігається в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, другий — трохи не завершений (він датується 1893 роком), зараз перебуває в Харківському художньому музеї.

* Над картиною І.Ю. Рєпін працював близько 13 років.

* Відомі прототипи окремих персонажів картини: для писаря позував історик Яворницький, для образу легендарного отамана Сірка — генерал Драгомиров, для козака, який випускає дим з ніздрів, — художник Кузнєцов, для товстого козака, який регоче, — професор Петербурзької консерваторії Рубець, для чоловіка в шапці — колекціонер Тарновський. Також допомогли ескізи портретів козаків, які художник зробив, подорожуючи Україною.

* У 1891 році, коли картина експонувалася на ювілейній виставці Іллі Рєпіна, газети писали: “Вдивіться пильніше і зрозумійте, що перед вами не ескіз комедії, а історичний момент. Це право сміху над грізним і могутнім султаном куплене кров’ю, героїчною смертю запорожців. Потрібна велика відвага душі, велике і сміливе серце, аби так щиро сміятись у таку хвилину”.