Національний музей народної архітектури і побуту України знаходиться поблизу старовинного села Пирогів на південній околиці Києва в дивовижному етноландшафтному середовищі.

В 2015 році, було зроблено покрівельні роботи із соломи (аварійний ремонт) чотирьох експонатів:
- Саж із с.Вельбівка Гадяцького району Полтавської області на експозиції «Полтавщина та Слобожанщина»;
- Хата із с.Самари Ратніваського району Волинської області на експозиції «Полісся, Полтавщина та Слобожанщина»;
- Садиба Шишаки із с.Шишаки Полтавської області на експозиції «Полісся, Полтавщина та Слобожанщина»;
- Комора із с.Судівка Новосанжарського району.


Також, реставраційним відділом зроблено реставрацію двох вітряків на експозиції «Вітряки».


За десять місяців 2016 року власними силами було зроблено реставрацію, а саме поточний ремонт (покрівельні роботи) п’яти експонатів:
- Із очерету хати із села Новоохтирка Новоайдаоського району Луганської області;
- Із соломи хата с.Яснозір’я – 1 експозиції «Середня Наддніпрянщина»;
- Із очерету комора із с.Моринці експозиції «Середня Наддніпрянщина»;
- Із соломи комору експозиції Хрещатик;
- Фарбування хати Мизинівка на експозиції «Середня Наддніпрянщина»;
- Поточний ремонт приміщення будинку Харківської областіна експозиції «Сучасне село»;


Відділом реставрації було зроблено реставрація даху, із гонти, церкви із с.Кисоричі на експозиції «Полісся». На теперішній час Музей на території зробив ямковий ремонт доріг, частковий ремонт огорожі по периметру, тощо.

Відновлення експозицій:

Хата із с. Яснозір’я-1

( роботи 2016 року):

Були проведені роботи згідно дефектного акту по ремонту даху хати:

- Виготовлення та встановлення нових крокв та лат замість старих гнилих;

- Перекриття даху очеретом, влаштування гребеню соломою.;

А також виконані роботи з побілки стін .

Хата із с.Яснозір`я Черкаського р-ну Черкаської обл. кін 19 ст.

Хата виявлена в науково-пошуковій експедиції в с. Яснозір`я Черкаського р-ну Черкаської обл. Закуплена в музей 1975 р.

Житлова споруда.4,64х9,61м

Одноповерхова, тридільна будівля: комора+сіни+хата, ліва частина переділена на хатину та комірчину.

Стіни хати (крім комірчини) ззовні та зсередини мащені й білені. Стелі дощані в усіх приміщеннях, покладені на зруб і сволоки, зверху вальковані, знизу шпаровані й білені.

У хаті піч з плетеним комином, з червоними глиняними підводками.

 

Вітряк із с. Лівенці

(роботи 2015 року);

Були проведені роботи по ремонту вітряка згідно дефектного акту:

- Перекриття даху гонтом;

- Виготовлення та встановлення махів та коромисла;

- Виготовлення лат та сходів;

- Ремонт дверей та правила та інших дерев’яних частин вітряка;

Ремонт механізму.

Млин – вітряк із с. Лівенці

Кельменецький район Чернівецька обл.

Кінець ХІХст.

Вітряк (поч. ХХ ст.)

До перевезення в музей споруда була розташована на одному з пагорбів, серед поля, західної околиці с. Лівенці та перебувала у колгоспній власності. Первісно вітряк був збудований с. Недобоївці Кельменецького району, звідки, у 1933 р. був перевезений до с. Лівенці, де і був виявлений в 1972 р. науковою експедицією Державного музею народної архітектури та побуту УРСР. Споруда побудована за кресленнями жителя с. Рукшини П.Більчука бригадою місцевих теслярів. За свідченням старожилів інші вітряки навколишніх сіл також будувалися його за ескізами.

Вітряк каркасний, шестикрилий, двоповерховий з двома окремими входами. Корпус розміщений на високому дерев’яному «стільці», який повертався навколо стовпа закопаного в землю за допомогою дерев’яного водила. Стіни виготовлені із дубових брусів та обшальовані сосновою дошкою. Підлога настелена з дубових струганих дошок. Конструкції даху виготовлені з сосни. Дах покритий гонтом. Перший поверх використовувався як комора. На другий поверх можна потрапити через ганок по дерев’яним східцям. На другому поверсі вітряка розміщені два млинові агрегати. В підлозі вирізаний люк для спуску мішків з борошном в комору. На ганку, до підпірних стовпів, прикріплений дерев’яний коловорот (для підіймання на гору мішків з зерном). Світло на другий поверх потрапляло через відчинені двері та два невеликих віконних отвори, вирізаних в стіні. Ці отвори розташовані в стінах бокових консолей і мають лучкові завершення.

12356457

 

Вітряк із с. Лютенські Будища

(роботи 2015 року);

Виконані роботи з повної заміни всіх 12 дубових стоянів, на яких встановлено квадратний рублений стілець, з рівнювання корпусу будівлі вітряка до вертикального положення стін (відхилення становило більше 3 градусів). Виконані роботи з реставрації піддашка, стін, дверей, механізму колеса, «водила». Майстрами були виконані складні роботи з виготовлення і встановлення нових крил та махів. Також проведений ремонт підлоги на другому поверсі, влаштована відмостка.

Вітряк із с. Лютенські Будища Зіньківського р-ну, Полтавської області. датується початком 20 століття.

За конструкцією вітряк стовповий, шестикрилий, з корпусом каркасної конструкції, зведеним на низькому стільці, схованому на низько шальованими стінами. Двоповерховий корпус має піддашок, прикрашений арочними обрізами кальовки. Обладнання традиційне з жорнами на другому поверсі і коморою для зерна на першому поверсі.

Ashampoo Snap 2016.12.06 19h47m51s 003

 

Церква із с. Кисоричі

(роботи 2015-2016 р.):

Були проведені роботи по ремонту даху церкви згідно дефектного акту:

- Заготівля дощок та виготовлення гонту з них;

- Встановлення металевих риштувань;

- Зняття старого гонту з даху;

- Встановлення нового гонту загальною площею 160 м2;

- Заміна обрешітки та дерев’яних елементів даху, що згнили;

Церква с. Кисоричі, Рокитнівського р-ну, Рівненської обл. 1784 р.

Габаритні розміри церкви: 17.5 х 7.3 м. Загальна площа: 116.07 м2.

Пам’ятка є рідкісним зразком старовинного поліського типу культової споруди з архаїчною структурою та архаїчною будівельною технікою, початки якого – у народних традиціях зрубного будівництва та шатрових дахів. За М. Теодоровичем її верхи були змінені у 1871 р. і церква з триверхої стала одноверхою. З повідомлень імператорської археологічної комісії випливає, що вже на початку ХХ ст. (у 1909 р.) церкву цю хотіли розібрати у зв’язку з аварійним станом. Однак, через високу мистецьку цінність її іконостасу церкву залишили цілою. На момент її закупки музеєм у 1978 р. верхи в ній були відсутні. У зв’язку з цим вони були заново виконані за поліською типологією під керівництвом автора експозиції «Полісся» Верговського С.В., оскільки абриси старих лишилися невідомими. Будівля у плані трикамерна, зведена з соснового кругляка. При спорудженні зрубу застосована врубка «в чашку», драчка вибрана у верхніх частинах колод. Три її верхи шатрового типу. Покрівля покрита гонтом. Уся споруда тримається на дубових стоянах, закопаних по периметру у землю.

1243

 

Хата із с. Самари

( роботи 2015 року);

Були проведені роботи по ремонту даху хати згідно дефектного акту:

- Виготовлення та встановлення нових крокв та лат замість старих гнилих;

- Перекриття даху соломою;

- Роботи згідно дефектного акту.

Хата із с. Самари

Ратнівського району Волинської області.1587 р.

Житлова споруда. Габаритні розміри: 5,10 х 4,8 м. Загальна площа: 28,48 м2.

Пам’ятка є досконалим унікальним на сьогодні зразком традиційного поліського житла, найдавнішим з-поміж існуючих не лише в Україні, але й за межами нашої держави.

Хата первісно була однокамерною. У ній збереглися первісні конструкції зрубу, стелі, даху. На задній стіні дата – 1587 р. У процесі встановлення було замінене полотно дверей і дещо врізані віконні отвори. Хата не має сіней. Її піч розрахована на курне опалення має рублений опічок. Стіни з соснових плах. Дах двосхилий на кроквах. Критий соломою парками. Фронтони зашиті вітровими дошками з «кониками». Три волокові вікна з дерев’яною засувкою. Матеріал: вільха, сосна. Техніка: зрубна.

1 . 2

 

Кліть х. Зайці: ( роботи 2015 року);

Були проведені роботи по ремонту даху хати згідно дефектного акту:

- Заміна крокв і балок, що згнили;

- Перекриття даху дошками і руберойдом;

Кліть із хутора Зайці,

біля с. Березове Рівненської області, Рокитнівського р-ну .

Власник споруди Морковець Юхим Іванович одержав її у спадщину від діда (1845 р.нар.), який будував її приблизно у 1865 р

Господарська споруда. Габаритні розміри: 4.64 х 3.73 м. Загальна площа: 17,3 м2.

Кліть є традиційною для регіону зрубною однокамерною надвірною коморою, встановленою на «стоянах». Дах двосхилий, рублений накотний. Передня стіна з галерейкою і піддашком. Споруда квадратна у плані, рублена з соснового кругляка на «штемпалях». В середині покладена дощата підлога. Дах критий колотою дошкою по «закрилинах», кокошицях, випуски яких мають характерні фігурні затеси. Особливістю кліті, що відрізняє її від подібних давніших будівель, є модифікація техніки зрубу – «драчки» і врубки вибрані у вінцях знизу, а не зверху як у давніших будівлях. Споруда являє собою реліктовий тип, поширений у минулому в народному будівництві Правобережного Полісся.

1

 

Кліть с. Березове

( роботи 2015 року);

Були проведені роботи по ремонту даху хати згідно дефектного акту:

- Заміна крокв і балок, що згнили;

- Перекриття даху дошками і руберойдом;

Кліть с. Березове

Рівненської області, Рокитнівського р-ну

Господарська споруда. ХVІІІ ст.

Пам’ятка виявлена у 1971 р. експедицією у складі Сергія Верговського, Станіслава Смолінського та Лідії Орел. Побудована прадідом дружини власника Маринича Я.Л. у с. Березове. Звідси пізніше перевозилася на хутір Ровуня, пізніше – с. Селище і знову в с. Березове, де й простояла до перевезення в музей.

Габаритні розміри: 4,40 х 3,62 м. Загальна площа: 15,9 м2.

Будівля однокамерна, у плані квадратна. Стіни зведені у зруб із соснового кругляка. Врубка «в чашку» по верхній частині колоди. Всередині зроблена дощата підлога. Обладнання відсутнє. Стеля відсутня. Пам’ятка має рублений накотний дах. Перекрита драницями по кокошицях і закрилинах. Підвалини покладені на дубових стоянах. Споруда являє собою реліктовий тип, поширений у минулому в народному будівництві Правобережного Полісся.

2

 

Комора із с. Олексіївка

( роботи 2016 р.)

(садиба із с. Нова Охтирка).

Були проведені роботи згідно дефектного акту по ремонту даху хати:

- Виготовлення та встановлення нових крокв та лат замість старих гнилих;

- Перекриття даху очеретом;

- Влаштування відмостки та водовідводів.

Комора із с.Олексіївка

Білокуракінського р-ну Луганської обл. Комора збудована наприкінці ХІХ ст.

Вона являє собою рублену однокамерну будівлю з піддашком. Будівля призначена для зберігання зерна і є типовою господарською спорудою на Слобожанщині. Стіни комори рублені з пластин "в замок" із зубом з залишком. Дубові підвалини покладені на каміння. Дах – чотирисхилий, утворений кроквами та латами. Покрівля – солом'яна, способом "внатрус".

3

 

Хата із с. Блажове

( роботи 2015 року);

Були проведені роботи по ремонту даху хати згідно дефектного акту:

- Ремонт даху хати;

- Перевезення дощок, брусів, колод;

- Перекриття даху дошками.

- Обробка бітумом нижнього шару;

- Покриття даху;

- Вирівнювання стіни із вхідними дверима;

- Реставрація опорних стовпів;

- Дренажні роботи.

Хата із с. Блажове Рівненської області, Рокитнівського району (80-ті роки ХIХ ст.)

Пам’ятка репрезентує поширений на Поліссі тип будівлі, який використовувався як житло. Хата у плані двокамерна, має планування хата + сіни. Споруда рублена з соснового бруса. Її вінці тесані «на костку», коли знмаються дві бокові грані. Стіни сіней дильовані в шули архаїчної конструкції з одним пазом великого розміру, так, що на кожному «вуглі» встановлено по дві шули. Полого влаштований («лоский») дах має нахил кута 12˚. Він перекритий колотими дошками, що спираються вгорі на брус-«вільчик». Вікна без луток, встановлені в зруб зовні. Хата обладнана полицями, лавою, посвітом, столом, ослоном, жорнами, двома жердками, колискою, полом і піччю. Піч-кам’янка тримається на дерев΄яній основі, має плетений комин. Пам’ятка зберегла архаїчні типи конструкції та обладнання, важливі для історії народної архітектури. Сьогодні такі пам’ятки традиційної архітектури у регіоні практично зникли і є реліктовими

4